ржавий — див. іржавий … Український тлумачний словник
іржавий — [іржа/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
іржавий — прикметник … Орфографічний словник української мови
ржавий — прикметник … Орфографічний словник української мови
ржавый — Древнерусское – ръжавъ. Латинское – ruber (красный). Греческое – «красный», «ржа на хлебе». Праславянский корень rъdia связан со словами «руда», «рдеть» и имеет значение «красный, бурый». В этом значении слово употребляется и в современном… … Этимологический словарь русского языка Семенова
іржавість — рідше ржа/вість, вості, ж. Властивість за знач. іржавий; наявність іржі … Український тлумачний словник
іржаво — рідше ржа/во. Присл. до іржавий … Український тлумачний словник
рудий — I 1) (червоно жовтого кольору, забарвлення), (і[и])ржавий; рудоволосий (з волоссям такого кольору); буланий (про масть коня світло рудий); рудошерстий, рудько (про тварину); рудуватий, руда[я]вий (трохи рудий) 2) ім. (про чоловіка з волоссям… … Словник синонімів української мови
ЗАЛІЗИСТИЙ КВАРЦИТ (джеспіліт, таконіт, ітабірит) — железистый кварцит ferruginous quartzite, jaspilite, taconite, itabirite *Eisenquarzit метаморфічна гірська порода хемогенно осадового походження, що складається в осн. з кварцу, магнетиту, гематиту, мартиту тощо. З.к. найбільш поширений член… … Гірничий енциклопедичний словник